Звільнення у зв'язку із закінченням строкового трудового договору під час лікарняного вагітної працівниці

1073
Звільнення у зв'язку із закінченням строкового трудового договору під час лікарняного вагітної працівниці

ЧАСТИНА І

Сьогодні ми пропонуємо Вам розглянути цікаву ситуацію, коли одночасно збігаються 3 обставини:

  1. Працівниця працює за строковим трудовим договором;
  2. На момент закінчення трудового договору працівниця перебуває на лікарняному;
  3. Працівниця вагітна.
1. Спочатку визначимось, який трудовий договір є строковим.   

Згідно ст. 23 КЗпПУ строковий трудовий договір це такий договір, який укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін або такий договір, що укладається на час виконання певної роботи.

При цьому, слід пам’ятати, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

2. Наступний момент, який необхідно врахувати, це випадки, коли роботодавець може звільнити працівника під час перебування на лікарняному, а коли ні.

Ключовим моментом з нашої точки зору є те, від кого йде ініціатива про звільнення.

Згідно ч.3 ст. 40 КЗпПУ не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті – там йде мова про нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Є рішення Конституційного суду України №4 вересня 2019 року
№ 6-р(II)/2019 року в якому визнано конституційним положення ч.3 ст. 40 КЗпПУ і зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 Кодексу є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини та не суперечать Конституції України.

Після прийняття цього рішення думки юристів/кадровиків розділились. Одні вважають, що це стосується усіх трудових правовідносин і не має значення від кого йде ініціатива щодо звільнення, висновок стосується усіх трудових відносин і звільняти під час лікарняного неможна. Інші вважають, що оскілки це рішення стосується відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 статті 40 КЗпПУ воно розглядається крізь призму тільки цієї статті Кодексу.

На нашу думку, вірною є друга позиція, що положення даної статті стосується звільнення за ініціативою роботодавця, а при підписанні строкового трудового договору сторони заздалегідь домовляються про всі істотні умови, в тому числі і про дату початку та дату закінчення трудового договору і звільнення на підставі  п. 2 ст. 36 не відбувається за ініціативою роботодавця, це є звільнення за згодою сторін, яка була досягнута ще на початку укладення такого трудового договору.

В підтвердження цієї позиції, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 26 грудня 2018 року у справі справа N 640/498/17-ц чітко визначив, що припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Звільнити працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору можна як у період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки частиною третьою статті 40 КЗпП України встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у статтях 40, 41 КЗпП України.

Нагадуємо, що у випадку звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності оплата лікарняного здійснюється у повному обсязі, незалежно від дати звільнення.

Третю обставину ми обов’язково розглянемо наступного разу. Чекайте на продовження статті вже завтра – 07.10.2021 року.

Марія Дроздюк, експерт з кадрових питань

Корисні посилання:

Слідкуйте за нашими новинами, буде цікаво та інформативно і звертайтесь за консультацією з приводу послуг нашої компанії за телефоном +38 (044) 591 56 56.

54321
(0 votes. Average 0 of 5)