Відпустка як основний вид відпочинку працівників

440
Відпустка як основний вид відпочинку працівників

Стаття 45 Конституції України гарантує всім, хто працює право на відпочинок.

Це право працівники реалізують шляхом отримання днів щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Тривалішим за всіх періодів відпочинку є відпустка.

У цій статті ми розглянемо загальні положення, які стосуються відпусток та визначимось з їх видами.

Право на відпустку надається усім працівникам, які працюють за трудовим договором незалежно від

  • громадянства;
  • тривалості робочого часу;
  • терміну дії трудового договору;
  • того, чи працює працівник на основному місці роботи, чи є сумісником.

Це право не залежить від того, чи працевлаштовані працівники на підприємстві, чи працюють у фізичної особи-підприємця. Головним є факт укладення трудового договору.

Звертаємо Вашу увагу, що право на відпустку виникає лише у тих осіб, які працюють за трудовим договором. Надання послуг за цивільно-правовою угодою не дає такого права, оскільки такі договори регулюються нормами цивільного права, а не трудового.

1) щорічні відпустки:

  • основна відпустка;
  • додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
  • додаткова відпустка за особливий характер праці;
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
3) творча відпустка;

3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях;

4) соціальні відпустки:

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини;
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
  • відпустка при народженні дитини;

5) відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.

Тривалість відпусток завжди визначається в календарних днях і встановлюється законодавством, крім відпусток, які визначаються угодою сторін трудового договору. Роботодавець, навіть при наявній згоді працівника, не має права скорочувати тривалість відпусток, визначених законодавством.

На період перебування працівника у відпустці за ним зберігається робоче місце та заробітна плата, цей період включається в трудовий та страховий стаж (за виключенням перебування у відпустці без збереження заробітної плати), а також в період, за який розраховуються дні відпусток.

Законодавством забороняється замінювати відпуски грошовою компенсацію, крім випадків передбачених Законом України «Про відпустки».

Якщо на момент звільнення працівника в нього залишились дні невикористаної відпустки, то за його бажанням йому може бути надано грошову компенсацію за ці дні або ж надана відпустка, і тоді останнім днем його роботи буде вважатися останній день наданої відпустки.

Якщо працівник працює за строковим трудовим договором і йде у відпустку, завершення якої перевищує строк трудового договору, то такий трудовий договір продовжується до закінчення відпустки.

У наступних статтях ми детально розберемо види відпусток, їх оплату, строки виплат, порядок оформлення, визначимось, які дні не враховуються до загальної тривалості відпустки та подовжують її, з’ясуємо, що робити, коли працівник, який перебуває у відпустці йде на лікарняний та знайдемо відповіді на багато інших питань.

Марія Дроздюк, експерт з кадрових питань

Корисні посилання:

Слідкуйте за нашими новинами, буде цікаво та інформативно і звертайтесь за консультацією з приводу послуг нашої компанії за телефоном +38 (044) 591 56 56.

54321
(0 votes. Average 0 of 5)