Зазвичай на підприємствах встановлюється щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, яка у сумі не перевищує 40 робочих годин на тиждень. Так при п’ятиденному робочому тижні денна норма становить 8 робочих годин, при шестиденному – 7 робочих годин із скороченням до 5 робочих годин напередодні вихідного дня і для обох варіантів із скороченням на 1 годину напередодні святкових і неробочих днів. Але трапляються випадки, коли щоденна або щотижнева тривалість робочого часу не може бути додержана. Це стосується, в першу чергу, безперервно діючих підприємств, а також окремих підрозділів, де за умовами виробництва чи роботи виникає необхідність змінити нормальну тривалість робочого часу (наприклад, водії, охоронці, продавці тощо). За таких умов на підприємствах чи їх окремих підрозділах запроваджується підсумований облік робочого часу. Не забуваємо, що цьому передує отримання обов’язкової згоди виборного органу первинної профспілкової організації / профспілкового представника цього підприємства.
Метою запровадження підсумованого обліку робочого часу є дотримання норми тривалості робочого часу за обліковий період.
Обліковий період – це проміжок часу, протягом якого працівник зобов’язаний відпрацювати норму робочих годин. Він включає в себе, як години роботи, так і години відпочинку, може становити місяць, квартал, півріччя, рік тощо.
З власного досвіду, ми рекомендуємо встановлювати обліковий період в рамках місяця або кварталу, але не більше півріччя, в залежності від характеру діяльності підприємства. Це дозволить вирівняти значну кількість робочих годин в піковий період за рахунок зменшення навантаження у послідуючий та при цьому буде стимулювати працівників до праці, у випадку збільшення оплати праці при незначному перевищенні норми.
Після визначення тривалості облікового періоду, необхідно визначити календарну норму робочого часу. Розрахунок норми може здійснюватися виходячи з п’ятиденного або шестиденного робочого тижня, при цьому слід пам’ятати, що не для усіх категорій працівників можна визначати календарну норму за шестиденним робочим тижнем. Так, наприклад, у Наказі №340 від 07.06.2010 року Мінтрансзв’язку «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» у п. 5.4 чітко зазначено, що тривалість щотижневого відпочинку водія має бути не
менше 45 послідовних годин.
Тривалість облікового періоду, спосіб визначення норми робочого часу ми наполегливо рекомендуємо закріпити у документі, який визначає застосування на підприємстві підсумованого обліку робочого часу. Це допоможе уникнути у майбутньому непорозумінь при взаєморозрахунках з працівниками та перевірках контролюючих органів.
Наступним етапом після визначення норми робочого часу є розподілення її в межах облікового періоду і складання графіку змінності (роботи) відповідно на цей період. Графік роботи обов’язково доводиться до відома працівників під підпис. За загальним правилом персонал ознайомлюють з графіком не менше ніж за місяць до початку облікового періоду. Є випадки, коли даний термін може бути меншим, наприклад водії (Наказ №340 від 07.06.2010 року Мінтрансзв’язку «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», п.2.5), але це більше виключення, а ніж правило.
Змінна робота це метод організації праці у дві, три або чотири зміни, який може бути безперервним або з перервами, при якому працівники послідовно змінюють один одного на одних і тих же робочих місцях відповідно до графіка змінності (роботи), тривалість кожної з них не повинна бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня (Лист Мінсоцполітики України від 29.04.2016 № 493/13/84-16, абз.5, 6).
Згідно листа Мінсоцполітики від 05.05.2011 №149/13/116-11 та ст.ст. 59 та 70 КЗпП України графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою як сорок дві години. Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.
При розробленні графіків для тієї чи іншої категорії працівників необхідно враховувати усі тонкощі, які передбачені законодавством щодо тривалості зміни, роботи у нічний час, перерви на харчування, щоденний відпочинок та відпочинок між змінами тощо і ми обов’язково їх розглянемо у наступних публікаціях.
Що стосується оплати праці при підсумованому обліку робочого часу, то вона складається з тарифної ставки (годинна, денна, місячна), яка виплачується працівникові при відпрацюванні усіх годин згідно графіку змінності, якщо працівник відпрацював менше – то пропорційно відпрацьованому часу. Окрім основної оплати можуть бути здійснені наступні доплати:
- доплати за роботу у нічний час (не менш ніж 20% за кожну годину у нічний час – КЗпП, ст. 108, більший розмір може бути встановлений галузевими угодами, колективним договором чи іншим розпорядчим документом тощо);
- доплата за роботу у святкові і неробочі дні (якщо в рамках графіку змінності – оплата здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки понад встановлений оклад, якщо перевищує кількість годин встановлену на обліковий період – в подвійному);
- доплата за надурочні роботи (в подвійному розмірі понад годинної ставки (КЗпП, ст. 106);
- доплата до мінімальної заробітної плати (якщо працівник відпрацював усі години згідно графіку змінності, працює на повну ставку і при цьому розмір його винагороди на місяць становить менше мінімальної заробітної плати необхідно здійснити доплату. При підрахунку розміру заробітної плати не враховується доплата за роботу у нічний час, надурочні роботи, роз’їзний характер праці тощо – Лист Мінсоцполітики від 17.05.2017 N 1452/0/101-17);
- індексація, проведена згідно діючого законодавства;
- ін. виплати, передбачені як нормативними документами так і внутрішніми розпорядженнями керівника підприємства.
Звертаємо Вашу увагу, що у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП ( 322-08 ) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138, п.11).
Марія Дроздюк, експерт з кадрових питань
Корисні посилання:
- Кодекс Законів про Працю України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n469)
- Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0138203-06#Text)
- Про запровадження підсумованого обліку робочого часу (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0116739-11#Text)
- Щодо порядку та підстав запровадження багатозмінного режиму роботи, надання відпусток за роботу у вечірню і нічну зміни та доплат за роботу у вечірній час (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v4-16739-16#Text)
- Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0811-10#Text);
- Про оплату праці у святкові та неробочі дні (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0051739-12#Text);
- Щодо забезпечення рівня мінімальної зарплати (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v391_739-17#Text).
Слідкуйте за нашими новинами та звертайтесь за консультацією з приводу послуг нашої компанії за телефоном +38 (044) 591 56 56