Порядок надання та відкликання із щорічної відпустки

425
Порядок надання та відкликання із щорічної відпустки

Порядок надання щорічних відпусток регулюється Законом України «Про відпустки» та Кодексом Законів про Працю України.

Що потрібно знати працівнику та роботодавцю:

  • Право на щорічну відпустку повної тривалості виникає у працівника через шість місяців безперервної роботи на одному підприємстві;
  • Працівник має право поділити щорічну відпустку на частини, головне щоб безперервна її частина становила не менше 14 календарних днів;
  • Працівники, які бажають піти у щорічну відпустку до сплину шести місяців отримають кількість днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу, але слід пам’ятати, що є категорії працівників, які мають право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до сплину 6 місяців;
  • Перенесення щорічної відпустки можливе за певних обставин;
  • Максимальна тривалість щорічної основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах – 69 календарних днів, враховуючи виключення, про які ми розповідали раніше (читайте тут: https://bit.ly/3kYUcHV);
  • Щорічна додаткова відпустка надається лише за однією із передбаченим законодавством підстав на вибір працівника;
  • Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток;
  • Конкретні дати відпусток у календарному році відображаються у графіку відпусток і повинні бути затверджені власником або уповноваженим ним органом до 5 січня кожного року на поточний рік. При цьому необхідно враховувати побажання працівника з приводу періоду щорічної відпустки та не забути повідомити його письмово за 14 календарних днів до настання такої відпустки. Однак є такі категорії працівників, які самостійно визначають період їх відпусток і власник зобов’язаний надати таку відпустку у визначений ними час.

Тож, якщо працівник пропрацював на підприємстві понад шість місяців він має право на отримання щорічної відпустки повної тривалості. Однак, є категорії працівників, яким законодавець надає право на отримання такої відпустки повної тривалості до закінчення шести місяців, а саме:

  • жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • особам з інвалідністю;
  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
  • сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Також, якщо у працівника є діти до 18 років і вони вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини (КЗпПУ, ст.10).

Перенесення щорічної відпустки можливо за наступних підстав:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Роботодавець зобов’язаний перенести або подовжити відпустку у наступних випадках:

  • тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
  • виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
  • настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку із навчанням.

Щодо перенесення щорічної відпустки за ініціативою роботодавця, то це можливо лише як виняток та при дотриманні наступних умов (КЗпПУ, ст.11):

  • наявність письмової згоди працівника;
  • наявність погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом;
  • не перенесення відпустки працівника несприятливо позначиться на нормальному ході роботи підприємства;
  • частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Майте на увазі, що забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Законодавством встановлений перелік працівників, яким щорічна відпустка повинна надаватися в зручний дня них час:

  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • особам з інвалідністю;
  • жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
  • жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
  • дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
  • ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  • ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу.

Цей перелік не є вичерпним і законодавством можуть бути передбачені інші категорії працівників.

Також є категорії працівників, яким відпустки надаються в певний період, який прив’язаний до певних подій:

  • Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
  • Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
  • Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
  • Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Законодавець дозволяє відкликати працівника із відпустки лише при його згоді та за наявності певних обставин, а саме:

  • для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;
  • для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства.

Цей перелік не є вичерпним і встановлюється різними законодавчими актами. Так, наприклад, для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорії “А”, можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки (ЗУ «Про державну службу», ст.60).

У наступній статті ми будемо розбиратися як оплачуються відпустки і які компенсації передбачені діючим законодавством.

Марія Дроздюк, експерт з кадрових питань

Корисні посилання:

Слідкуйте за нашими новинами, буде цікаво та інформативно і звертайтесь за консультацією з приводу послуг нашої компанії за телефоном +38 (044) 591 56 56.

54321
(0 votes. Average 0 of 5)